У далекому 1963 році маленькі хлопчики й дівчатка переступили поріг Глібівської восьмирічної школи на Гусятинщині. У перший клас прийшли 43 учні. Двадцять двоє навчалися у 1-А класі. Правда, після закінчення 4 класу Валентина Супруненко переїхала з батьками мешкати у Тернопіль, та на зустріч усе ж з’явилася. У 1-Б класі навчався двадцять один учень. А вже у 1971 році для школярів пролунав останній дзвоник, вони закінчили восьмий клас.

По-різному склалася їх доля, розлетілися, як птахи. Залишили школу, село і продовжили навчання в інститутах, технікумах, училищах. Відтак виросли з маленьких діточок поважні лікарі, інженери, вчителі… Однак  вони ніколи не забували про своїх вчителів і наставників.

Ініціювали свято Олександра Кравчук, Галина Василюк та Ігор Гудз. Колишні учні відвідали старе й нове приміщення школи, віддали шану у молитві вчителям, які не дожили до наших днів, на кладовищах у Глібові та Гримайлові.

А далі у теплій і дружній атмосфері ділилися спогадами, розповідями про життя за святковим столом. Жаль, але на зустріч прибули лише 18 учнів: шість з 8-А класу та дванадцять – з 8-Б, зокрема: Галина Василюк, Богдан Гуменюк, Олександра Кравчук, Ольга Козира, Іван Слободян, Валентина Супруненко, Люба Буката, Михайло Буяк, Ігор Гудз, Олександра Гурська, Галина Гайдук, Марія Мовчко, Роман Мішанець, Марія Сватко, Зеновій Сірий,  Роман Кікцьо, Ольга Фігурка. Кожен оповів про себе, своїх дітей, внуків. І були усмішки та сльози радості. А наприкінці виступив класний керівник 8-Б класу Євген Заплітний. Свято закінчилося піснею.

Євген ЗАПЛІТНИЙ,