- Звідки музики чути?
- Певно, весілля десь чи випускний.
- Та ні! То Андрій 50 років відзначає, - гомоніли між собою односельці, збираючи сіно.
У сім’ї Кутрань в той день сіна не збирали - готували святковий стіл. У них подвійне свято: в Лесі та Андрія – день народження. У Андрія ювілей: виповнилося 50.
Та я, власне, не про святкування дня народження, а про пісенну красу, якої вже давно не чули люди наших спорожнілих вулиць, та про тих, хто вміє підняти настрій, оживити серце і душу.
Отож, аби привітати винуватців свята, прибули з квітами і подарунками родичі, сусіди. Та такого сюрприза-подарунка Андрієві, як зробив його брат Михайло, хотів би, певно, кожен. Він прибув не сам, а зі своїм колективом духового оркестру. Музикантів шестеро. На барабані напис: «Гурту с.Юськівці – 25». Яких тільки українських пісень наслухались в той день не тільки гості, а й все село!
Такий подарунок рідного брата імениннику запам’ятається назавжди. Уже наступного дня тільки й було мови на вулиці, що про забаву в Андрія.
Хочеться побажати гуртові, їхньому керівникові Михайлу Івановичу Кутраню, сільському голові, який зумів створити такий гарний колектив - духовий оркестр, міцного усім здоров’я, великого сімейного щастя і благополуччя, аби їхні золотисті труби ще не одній сім’ї подарували незабутні хвилини.
Бо що ж, як не пісня, музика, можуть розвеселити душу, підняти настрій у заклопотаного буденними справами сільського жителя.
Хай щастить вам, музиканти, завжди і в усьому, хай вам Бог допомагає і Матір Божа оберігає.
Галина ЗАГАЗЕЙ,
учитель-пенсіонерка.
