Один відомий професор університету, якого мали представити до Нобелівської премії, вибрався на озеро.

Він попросив перевізника, аби той повозив його по озеру на своєму човні. Добродій погодився. Коли відпливли уже доволі далеко від берега, професор почав допитувати перевізника.

— Чи ти знаєш історію?

— Ні!

— Що ж, вважай, чверть твого життя пропала намарне. А знаєш астрономію?

— Ні.

— Ну то дві чверті твого життя втрачено. А може, знаєш філософію?

— Та ні.

— Тоді ти змарнував три чверті свого життя.

Зненацька здійнялася шалена буря. Човник посеред озера гойдало, немов горіхову шкаралупку. Перевізник, намагаючись перекричати завивання вітру, запитав професора:

— Пане професоре, а ви вмієте плавати?

— Ні, — відповів професор.

— То, вважайте, усе ваше життя втрачене...

Є дуже багато різних шляхів, часто надзвичайно гарних і привабливих, які провадять до смерті. Дорога життя — одна-єдина. Це Божа дорога. Ніколи не губи того, що справді найважливіше.

Бруно ФЕРРЕРО.