В розшитій сріблом білій вишиванці

Святе Різдво мій рідний край зустрів.

Достаток снігом закрутився в танці

І гладдю ліг на полотно полів.

Ялина, мов ведмедиця пухнаста,

Стоїть по самі вуха у снігах.

Плоди калини, на своє ж бо щастя,

Знайшов і доїда голодний птах,

В природі всюди злагода панує,

Спокійно, мирно в цю ранкову мить.

Здається, аж природа колядує,

А може, то лиш вітер так шумить?

О ні! То співи аж до хмар злітають:

В столиці і в маленькому селі

Різдво Христа Спасителя вітають

І славлять і дорослі, і малі.

На перший погляд, ще малу Дитину,

Якою нам Себе наш Бог явив.

А вітер, як почув оцю новину,

Цю звісточку на хмарку посадив.

І нині колядою по планеті

Літає звістка про святе Різдво,

Звучить з мобілок, чути в інтернеті:

“Христос рождається – Славім Його!”

Стефанія СЕМИРОЗУМ. с. Нові Петликівці Бучацького району.