Кабінет Міністрів встановив середню вартість місячного споживчого кошика з 30 найменувань продуктів, представлених у мінімально необхідних для фізіологічних потреб людини нормах, - 470 гривень. При цьому чиновники зазначили, що цьогоріч ця сума зросла майже на сім відсотків – мовляв, жируємо, браття-українці, далі нікуди.

Цікаво, а чи спробував бодай хтось із них прожити за оті нещасні півтисячі, якщо за цей же період ціни на м’ясні та молочні продукти, яйця, хлібобулочні вироби вже давно перестрибнули семивідсоткову межу і продовжують галопувати на вистеленому солодкими обіцянками влади полі напівжебрацького існування мільйонів українців.

- У капусті чи у картоплі також чимало вітамінів, а вони ж здешевіли – зазвичай опонує наш прем’єр до голодних вітчизняних гурманів. З таким же успіхом їм ще можна порадити замість ковбаси чи сальця пити воду, адже, як переконують вчені, тонна води містить грам жиру. Хоча підфарбована іржею та збагачена різними домішками рідина, яка тече з наших кранів, також не всім по кишені. Як і, до речі, інші комунальні послуги,  газ чи електроенергія. Уже годі й казати про ціни на ліки, які обов’язково знадобляться після такого «збалансованого» урядом харчування. Однак фестал чи фталазол – це ще кращий варіант.

У багатьох випадках дотримання денного раціону за версією Кабміну, а це -  106 грамів хліба, десять грамів макаронів, п'ять грамів гречки, половина яйця та кілька грамів сала чи м’яса, закінчується лікарняною палатою. Зважаючи на те, що медицина у нас безплатна, як сир у мишоловці, поліпшення нашого здоров’я уже за день-два «з’їсть»  і місячну вартість споживчого кошика, і, зрештою, кількамісячну «середньоєвропейську» заробітну плату  українця.

Також не слід забувати, що прописуючись на тимчасове проживання у медичному закладі, варто справити позитивне враження на його персонал. Цікаво, на яку увагу лікарів може розраховувати жінка, гардероб якої згідно з  чинною ще й досі Постановою КМУ від 2000 року  складається з одного пальто на 8 років, шести колготок і п’яти трусів на два роки? Також навряд чи відчуватиме себе повноцінним чоловік з десятирічною краваткою та сімома парами шкарпеток на рік.

Смішно чи… страшно? Думаю, передусім страшно. І особливо тоді, коли йдеться не про якісь там відірвані від життя вигадки, а про конкретну соціальну політику української влади за усі 20 років нашої незалежності.

То чому ж набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, або просто споживчий кошик українця, який служить основою для розрахунку прожиткового мінімуму, Кабмін не переглядав уже десять літ, хоча за законом його повинні змінювати не рідше одного разу у п’ятирічку? Відтак він уже давно не враховує сучасних потреб людини, пов'язаних з технологічними, інтелектуальними, інформаційними змінами в сучасному суспільстві. Більше того, кошик вчорашнього дня - це злидні нашого народу у майбутньому.

Сьогодні до кошика, а точніше – до злиденної торби кожного українця входять 296 назв продуктів, товарів та послуг, багато з яких уже стали архаїчними. Натомість у цьому чималому переліку немає згадки ні про мобільні телефони, ні про плазмові телевізори, ні про комп’ютери, не кажучи про елементарні пристрої для вимірювання кров’яного тиску.

Англійці, наприклад, додали до нього витрати на підключення до інтернету, на mp3-програвачі та сучасні телевізори.  Німці - цифровий фотоапарат, відеокамеру, сканер і лазерний принтер. У французькому споживчому кошику передбачено витрати на відвідування перукарні, придбання лаків для волосся, гелів для душу, інших косметичних засобів.

Загальноєвропейські стандарти вимагають включати до споживчого кошика послуги соціальної сфери - щомісячну вартість дитячих ясел, амбулаторний догляд за хворими, утримання у будинках престарілих, доставку продуктів харчування додому.

Виходить, чим повніше кошик відображає вимоги часу, тим багатша країна. Лише українці не відчувають цієї динаміки, живучи за стандартами минулого століття. До такого висновку дійшла у своїй інтернет-публікації «Кошик бідності»  опозиційний політик Наталя Королевська. Ось тільки, на жаль, вона не пояснила, чому навіть «найсоціальніша» минула владна команда так і не замінила наші торби жебраків на саквояжі європейців.

Натомість електронні ЗМІ знову зарясніли повідомленнями про те, що з 1 січня 2012 року Державна служба статистики України обіцяє змінити набір споживчих товарів, доповнивши його 29 новими позиціями. Зокрема до нього планують додати вартість плати  за оренду житла, медичні послуги, страхування автотранспорту. Крім того, у переліку може з’явитися деяке технічне обладнання (ноутбуки, USB-флеш-накопичувачі).

Та все ж, на переконання незаангажованих економістів,  вартість нового споживчого кошика залишатиметься значно нижчою від реальної потреби навіть соціально незахищених категорій населення. Зрештою, торба – вона і в Африці торба, як не верти. Адже, коли люди змушені постійно думати про окраєць хліба, цирувати діряві шкарпетки чи ховати подалі від молі «виділену» урядовцями  на кілька років шерстяну шапку, їм немає діла до майбутнього країни. І саме це комусь вигідно.

Олег ГРУШКОВИК.