Ось ми і знову зустрілися з вами, дорогі наші читачі, у 2012 році. Як з рідними і найдорожчими людьми. З тими, хто багато років разом з нами творить і любить «Свободу», хто незрадливо – від передплати до передплати – залишається з газетою. І хоч ми, свободівці, незважаючи на дороговизну паперу, поліграфічних послуг, прагнемо до мінімуму здешевити улюблене вами видання, знаємо, що не завжди легко викроїти з куцого сімейного бюджету навіть десяток гривень. Тому щиро вдячні понад тридцятьом тисячам наших читачів, котрі й у цьому році обрали «Свободу».

Будьте певні: кожен матеріал, надрукований у газеті, зігрітий для вас теплом і щирістю сердець наших журналістів, усього редакційного колективу. Адже зараз, у холодну зиму, видавництво «Збруч», де ми творимо «Свободу», не опалюється! Мерзнуть не лише люди – у холоді відмовляють комп’ютери, інша техніка. Навіть численні відвідувачі редакції намагаються довго не затримуватися у наших вихололих кабінетах і, залишаючи в них частинку свого тепла від спілкування, чимдуж прямують до виходу...

Чи жаліємося ми? Ні. Бо ніколи не були кишеньковою газетою. І на відміну від деяких приватних видань, котрі часто позиціонують себе як незалежні, друкуємо правдиві матеріали, неупереджені журналістські розслідування, невигадані життєві історії із наших з вами не завжди радісних реалій.

Ми щиро вдячні також вірним друзям газети – листоношам, котрі за невеликі зарплати у сніг, дощ і спеку по сільському бездоріжжю доносять «Свободу» до вас, дорогі наші читачі. Нам би дуже хотілося винагородити кожну з поштарочок не лише щирим “дякую”, а й матеріально, як це роблять майже всі приватні видання. Але, на жаль, зробити цього не можемо, адже газета самотужки виживає у нелегких фінансових умовах. За нами не стоїть великий бізнес, журналісти «Свободи» чесною працею не доробилися ані до престижних магазинів, дорогих ресторанів чи готелів, не маємо й сучасних іномарок. Чи заздримо колегам з приватних видань? Знову ж таки – ні. Бо знаємо, що своєю старенькою «Волгою», автобусами чи маршрутками доїдемо до міст і сіл, до кожного нашого передплатника - аби розповісти про неординарні події, про ваші радощі чи проблеми, при потребі стати на ваш захист, шановні наші читачі, і допомогти. Тому що маємо професійний обов’язок, відповідальність, повагу за те, що ви знову довірилися нам, свободівцям.

Підказуйте, що б ви хотіли прочитати на сторінках нашої і вашої «Свободи». Запрошуйте у гості на цікаві заходи, приїжджайте до нас у редакцію: гарячий чай, запашна кава, підтримка і розуміння вам гарантовані.

Бо ми любимо вас, дорогі наші читачі. І бажаємо, щоб наперекір усім негараздам, вітрам і непогоді у ваших домівках, родинах було спокійно і затишно.

А холодна зима? Вона – не вічна. За якийсь місяць-два проросте на полях зеленим паростком зернятко. І будемо плекати хліб, і будемо плекати слово – ті високі, щирі і чесні цінності, що є на землі.

Пам’ятаймо: у житті завжди є місце для нашої і вашої «Свободи».

З повагою – Зіна КУШНІРУК, головний редактор «Свободи».