Дехто вважає: щоб отримати хороший урожай, головне – його виростити, а от зібрати – не проблема. Насправді тут теж є свої тонкощі.
Садова продукція – ніжна, зазвичай швидко псується, тому збирати її потрібно з урахуванням цього чинника. Дуже добре, коли ситуацію зі збором врожаю планують ще на етапі закладання саду, адже є різні строки дозрівання.
Серед плодів розрізняють збірну і споживацьку зрілість. Настання збірної зрілості означає, що час починати збір урожаю. Тоді закінчується ріст плодів, завершується накопичення в них усього того, що можуть одержати від материнського дерева або куща. Сигнал до того, що збірна зрілість настала, - плодоніжки починають легко відділятися від гілки, і яблуко (грушу) можна зірвати без значних зусиль. Можна напередодні збирання врожаю легко струсити гілочку. Опадання плодів з цілими плодоніжками і без листя є ознакою того, що настала збірна зрілість. Якщо прогавити цей час і не зібрати плодів, урожай досить швидко опиниться на землі. Не варто хвилюватись, якщо у момент збірної зрілості яблука або груші будуть дещо жорсткуватими – вони можуть дозрівати під час подальшого зберігання.
Споживацька зрілість характеризується тим, що плоди набувають властивого їм кольору, смаку, соковитості й аромату – стають придатними до споживання. Якщо перетримати плоди, їх смак може різко погіршитись, вони перестигають. Плоди культур непридатні для тривалого зберігання, і з ними негайно треба щось робити: швидко з’їдати, реалізовувати або переробляти. Плоди літніх сортів яблуні можна зберігати тиждень-півтора, а літніх сортів груш – 2-3 тижні. Споживацька зрілість в осінніх сортів яблуні та груші настає через один, а у зимових – через 2-5 місяців після збирання врожаю.
Особливе значення має правильне визначення збірної зрілості для пізніх сортів яблунь і груш. За передчасного збору вони ще не дозріли і пізніше не зможуть набути характерного смаку й аромату. Якщо ж зі збором запізнитися, то різко збільшаться втрати урожаю через обсипання плодів. Під час подальшого зберігання такі яблука та груші швидко починають гнити, їх м’якоть стає борошнистою, а у деяких сортів набуває бурого кольору. До моменту збірної зрілості яблука і груші набувають характерних для сортів ознак. Основне забарвлення із зеленого переходить в жовтувате, рум’янець стає яскравішим. З’являється восковий наліт. Поверхня плоду, що раніше була тьмяною, здається глянцевою, блискучою.
Не варто намагатися визначити момент настання збірної зрілості за забарвленням насіння. У стиглих яблук літніх сортів воно часто залишається білим. У той же час у плодах зимових сортів насіння буріє за півтора-два тижні до оптимального терміну збирання врожаю.
Під час збирання врожаю краще дотримувати техніки знімання плодів. Яблука і груші збирають з цілою плодоніжкою. Для цього долоню підставляють під плід так, щоб він улігся на неї, вказівним пальцем натискають на місце прикріплення плодоніжки, а сам плід підводять догори. Якими б твердими не здавалися фрукти, не можна стискати їх пальцями або кидати на землю. У великоплідних кісточкових порід у період збірної зрілості плоди легко відділяються від гілок, якщо на них натискати вбік або вгору. Персики, абрикоси, сливи, аличу можна збирати і без плодоніжки, але з непошкодженою шкіркою плодів у місці прикріплення.
Олег МЕЛЬНИК.
м.Борщів.
