Літо - пора відпусток. Люди їхали в санаторії, на курорти. А мій “відпочинок” минув у Тернопільській міській клінічній комунальній лікарні №3.

Приїхала я сюди в хірургічне відділення на операцію. Варикозне розширення вен правої стопи. Найперше познайомилася із завідувачем хірургічного відділення Василем Васильовичем Костевичем. Він справив враження доброї і чуйної людини, тому навіть страх полишив мене.

Він оперував мене  разом з Любов’ю Олексіївною, анестезіологом Олегом Євгеновичем та операційною медсестрою. Опісля – реанімація, де знову ж таки доглядали мене добрі, чуйні люди.

Чому я написала в газету? Інколи  люди скаржаться на медиків, а ось мені  у лікарні було дуже добре. Хоча терпіла біль, але навколо були прекрасні, добрі медсестрички – Наталя, Іра, Слава, санітарочки - дві Марійки і дві Наталі. Професійно виконувала всі маніпуляції медсестра Руслана.  Надзвичайної душі лікар Любов Олексіївна - привітна, добра, щира порадниця.  Кухар пані Наталя всіх смачно годувала.

Перебувала я у лікарні майже три тижні  і була приємно вражена сумлінним ставленням  усього персоналу хірургічного відділення до нас, хворих.

За це їм усім низький уклін і велике спасибі.

Наснаги вам,   люди  в білих халатах, здоров’я, щастя  в особистому житті. Нехай Матінка Божа вам в усьому допомагає, а Ісус Христос здоров’я посилає на многії літа.

Катерина ГРИЦАК.