Харківщина вперше приймала представницьку делегацію працівників ЗМІ у рамках проекту Українського журналістського фонду «Україна очима редактора». Загальне враження від поїздки вийшло об’ємним, різноплановим та далекоглядним. Бо на Слобожанщину і, зокрема, до першої столиці України хочеться повернутися ще раз.
Про гарячий інтерес та житловий прогрес
Якщо всі враження стиснути в один абзац, то це буде здивування прагненням фахівців і влади цього краю працювати за найсучаснішими стандартами, - в медицині, культурі, комунальному чи сільському господарстві. Це готовність ділитися з іншими областями – безкорисливо – своїми здобутками в плані запровадження набутого досвіду.
Отже, знайомство почалося з безпосереднього діалогу з головою ОДА Михайлом Добкіним. Ми дізналися, що промисловість великого міста і загалом краю занепала після розвалу Союзу і в перші роки незалежності, оскільки була прив’язана до оборонного комплексу. Чимало таких замовлень відпали, тож довелося швидко орієнтуватися – а чим же зайняти великі колективи, як виборсатися із зарплатних боргів, як зберегти цехи і обладнання? Не всім це вдалося. А з тих, у кого все вийшло, назвали завод «Турбоатом». Нині це підприємство постачає товар до 40 країн світу. Це парові та гідравлічні турбіни, комплекти енергетичного устаткування для модернізації атомних, теплових та гідроелектростанцій. Тут не жаліють коштів на сучасну техніку, ремонт та розвиток соціальної сфери. А є попит – мають пристойну зарплату та гідний рівень життя. Навіть у КВК грають!
Загалом важка промисловість пережила і багатолюдні мітинги працівників на голодному пайку, і пошук відповіді на питання: чи потрібно тягнути гіганта за вуха, якщо в його продукції немає потреби? У пошуку своїх ніш успіх гальмує повільність та негнучкість. От зробив Крим Харкову замовлення на триста велосипедів для листонош. Та поки наші розгойдувалися.., китайці завалили вітчизняний ринок своїм двоколісним транспортом. Тож, як мовиться, хочеш жити – крути педалі.
Чи є в області програма підтримки свого виробника на кшталт «Купуй тернопільське»? Влада зібрала зацікавлених та уклала з ними меморандум щодо представлення у мережах супермаркетів місцевих виробників товарами соціальної групи з фіксованими цінами. Цей крок народ підтримав, бо ж область - на третьому місті в державі за рівнем цін. Правда, і за темпами заохочення інвесторів – у десятці областей, і охолодження бізнес-інтересу, попри розмови про нову хвилю кризи, не відчувається.
Чимало цікавого розповів Михайло Добкін і про себе. Зокрема, що в його жилах тече кров семи національностей, що він має слобожанську вишиванку білим по білому, однак під діловий костюм сорочку не одягає. Його знань української мови для спілкування на широкий загал бракує, зате для поїздок у три райони регіону (саме стільки їх вважаються україномовними) запасу слів вистачає. І взагалі переконаний, що любити Україну треба не деклараціями, а на своєму робочому місці.
І ще, що врізалося в пам’ять, так це козир з депозитом. Так-так, саме на такому рахунку, запевнив Добкін, лежать бюджетні кошти, і таким чином, не «смикаючи» його без нагальних потреб, вдалося заробити кілька мільйонів гривень. Як на мене, добрий приклад.
Фани, віпи, вишитий газон і медичні дива
Зрештою, промисловість, що знайшла замовника – це чудово, але всі економічні дива творять люди. І якщо вони здорові, вчасно та якісно лікуються, отримують справді швидку медичну допомогу – хіба це не досягнення? Саме медицину, як напрямок вкладення коштів та залучення фахівців, обрала ця область. Щодо прив’язки молоді до професії, то для випускників ВНЗ тут купують або будують житло. Надають його як службове з можливістю подальшої приватизації. (До речі, квартирне питання вирішується і на підприємстві «Харківміськліфт» - за ордер маєш відробити певний час або ж таким чином винагороджують ветеранів праці).
Щоб на власні очі побачити, яких змін у наданні медичних послуг досягла Харківщина, журналісти відвідали лікувальні заклади міста: обласну лікарню та станцію швидкої допомоги. В обласній клінічній лікарні впродовж 2010 року здійснено капітальний ремонт, витрати склали 10 мільйонів гривень. Особливо вразив операційний блок. Підлога, стіни, стеля, обладнання – все буквально сяє. Операційний блок обладнаний сучасними системами кондиціонування повітря, енергозберігаючими освітлювальними пристроями. Тут здійснюють операції підвищеної складності, в тому числі на "відкритому" серці. У лікарні працює єдина в Україні жінка-кардіохірург Ірина Лодіна, яка проводить за рік 300-350 операцій. Має орден Святої Варвари і відзнаки Президента. Цьогоріч у лікарні почали створювати сучасний обласний перинатальний центр за програмою Президента України з метою надання спеціалізованої допомоги вагітним жінкам, породіллям з важкою акушерською патологією, а також новонародженим.
Станція швидкої медичної допомоги Харкова є однією з найстаріших в Україні. У 1910 році звідси був здійснений перший виклик: тут зберігається книга з відповідним записом. У 2007 році середня швидкість прибуття за викликом в Харкові складала 20 хвилин. Останні два роки, як зазначає Ігор Шурма, заступник голови Харківської облдержадміністрації, 82% викликів обслуговують протягом 10 хвилин. Такий показник – один із найкращих у Європі. Цього вдалося досягти шляхом впровадження новітніх супутникових технологій – GPRS-навігації. Журналістів ознайомили з принципом її роботи.
Зокрема, у місті працюють 90 автомобілів "швидкої". Кожен із них оснащений GPRS-навігацією, яка через супутник має зв’язок з центральною диспетчерською станцією, куди надходять виклики. На електронній карті міста в своєму комп’ютері диспетчери можуть побачити розміщення всіх автомобілів швидкої допомоги.
Передача інформації про виклик від диспетчерів до бригади швидкої відбувається за 20-40 секунд мобільним зв’язком. Надавши допомогу, медики звітують, а найважливіше, не повертаються на станцію, а залишаються на місці. Таким чином карети швидкої постійно розосереджені у місті.
Також карети швидкої допомоги оснащені кардіографами. Завдяки мобільному зв’язку у разі спірних ситуацій лікарі швидкої можуть одразу передати кардіограму до стаціонару, де її розглянуть спеціалісти і вирішать, яким чином допомогти людині. У Харкові застосовують систему боротьби з інсультом через введення препарату тромболізису (розсмоктує тромб). Ампула тромболізису коштує від 11 тисяч гривень. Фінансується застосування препарату за кошти міського бюджету. Станція має на балансі 20-30 ампул тромболізису.
У Харкові продумано, як можуть викликати швидку сліпі й глухі люди. Вони забезпечені мобільними телефонами зі спеціальною кнопкою для виклику "швидкої". Сигнал подається до диспетчерської, на моніторі відображається інформація про людину та її місцезнаходження. Правда, система супутникової навігації обійшлася області в три мільйони гривень.
У перший же день ми побачили, як готується стадіон «Металіст» до Євро-2012, якої зазнав модернізації. Задля високої якості покриття відповідно до вимог УЄФА спеціальна машина «прошила» газон на полі штучною травою. Для цього довелося розширювати територію, відселяючи звідси заклади, зміцнювати конструкцію та навіть вирівнювати висоту сходів. Як і за які кошти утримуються нині такі потужні споруди? Відразу скажу, що без господаря їм сутужно, тож у «Металіста» є приватний інвестор. Якщо Уїмблдон зайнятий без ста днів весь рік, то на харківському стадіоні за місяць відбувається лиш кілька ігор. Зате сюди можна придбати на сезон абонемент у віп-зону, і ви матимете свою «трибуну», стоянку для авто, місце у ресторані, де на екрані можна дивитися матч, інші привілеї. Задоволення не з дешевих. Кілька тисяч доларів. Однак чомусь упевнена, що такі дорогі клієнти у стадіону є.
Харків’ян можна назвати затятими вболівальниками – підтримати своїх приходять понад 20 тисяч фанів. При середній ціні квитка у 20-30 гривень. Тут же можна купити символіку та атрибутику клубу. А ще побачити хлопчаків, котрі ганяють м’яча, як кажуть, у милі. Це вихованці дитячої футбольної академії, до сотні з усієї країни. Бо хіба ж це здорова ситуація, коли українські клуби купують чужоземних гравців за кругленькі гонорари, а свою зміну виростити не можуть? Пора опікуватися майбутніми п’ятовими та шевченками.
Добре, минеться Євро-2012, на яке держава і кожне з чотирьох міст «вбухають» купу грошей, а далі що? Дмитро Скотар, начальник служби безпеки ФК «Металіст» (нині входить до трійки лідерів прем’єр-ліги, а загалом найстаріша команда в Україні) відповів по-філософськи: «Нам залишаться дороги, готелі, аеропорти. Принаймні за харківський аеропорт нам вже не соромно».
Юрій ХАРЧУК.
На знімках:
Голова Харківської ОДА Михайло Добкін переконаний, що любити Україну можна і треба на робочому місці.
Тільки в музеї можна зрозуміти об’єм роботи «Турбоатому».
Підприємство «Турбоатом» сьогодні постачає свою продукцію до 40 країн світу.
Стадіон «Металіст» повністю відповідає вимогам УЄФА.
Журналісти особисто перевіряли готовність «Металісту» до Євро-2012. як годинник.
