Здається, ще зовсім недавно ми вперше повели онука Арсенка у дитячий садок, а нині він уже - в старшій групі. Пригадую: кожного ранку дорога до садка була для нас випробуванням: дитина плакала, вередувала. Та коли ми побачили, з якою ніжністю й теплотою зверталася до нього вихователька Світлана Ярославівна Курта і як інша вихователька Людмила Дмитрівна Ахріменко з нянею Марією Іванівною Гончар заспокоювали дитину, зрозуміли: ми віддаємо Арсенка у добрі руки.
Тепер Арсенко охоче збирається у дитсадок сам. Із захопленням розповідає про своїх друзів, виховательок, про те, чим займається. А нещодавно запросив мене на концерт, присвячений українській пісні.
У залі на фоні декорації – сільська вулиця, заквітчана соняшниками. Дівчатка і хлопчики зібралися на вечорниці. «Якою б багатою не була людина – без музики і пісні її життя було б бідне і пусте. Бог подарував нашому народові його найбільше багатство – пісню, з якою не розлучався ніколи: ні в радості, ні в горі, і навіть тоді, коли за українську пісню карали, посилали на заслання” - такими словами вихователька Людмила Дмитрівна почала святкове дійство.
Ця мудра, душевно багата жінка із 40-річним стажем стала гарним наставником не лише колегам з роботи, а й нинішній завідуючій Людмилі Зіновіївні Немирі, адже колись теж працювала керівником «Сонечка».
Діти гарно декламували вірші, присвячені українській пісні. А потім під акомпанемент фортепіано, яким вправно орудує Світлана Ярославівна, і самі почали співати.
Девід Авраменко, Віталій Дзюба, Арсен Каліцький, Максим Солонинко, Максим Вальків, Антон Деркач, Назар Дзюма в інсценізації «Ти ж мене підманула» порадували глядачів не лише дзвінкими голосочками, а й неабиякими акторськими здібностями.
І кокетливо, зовсім по-дорослому несла у відерцях воду кароока Аня Марчук, яка уміло ввійшла у роль дівчини Галі, за якою, мов барвінок, в’ється спантеличений Йванко (Сашко Гарматій).
Здається, саме небо відкрилося, щоб почути, як красивим чистим голосом у дуеті з Валентином Брезденем заспівала «Ой, чий то кінь стоїть» красуня Анна Стиранка. Їй мило усміхалася і щосили плескала у долоньки сестричка Марічка, яка прийшла разом з їх мамою підтримати Анну.
Утім, милі дитячі усмішки стали у залі головним джерелом тепла і затишку, які раз по раз засвічувалися на маленьких личках, наче зірочки на вечірньому небі.
А які ж то вечорниці без пирогів? Сценка до пісні «Із сиром пироги” викликала зливу веселого сміху, коли вона його цілувала, а він їв пироги» (Іра Хоптян і Сашко Максимишин). І вже зовсім не до жартів було Арсену Гончарському, Назару Войнаровському та Арсену Гемзі, коли вони викрадали дівчину. Потім дівчата ліпили вареники, якими вгощали своїх кавалерів і усіх бажаючих.
Упродовж усієї програми відчувалося живе спілкування з глядачами: батьки, бабусі і дідусі підспівували дітям, не шкодуючи для них аплодисментів.
Після концерту діти фотографувалися. Радісні миті завжди хочеться пам’ятати, тим більше, що цей рік у дитсадку для них – останній.
Особливо вдячні подружжю Ользі і Олександру Тішутіним, котрі не лише фотографують дітей і знімають на камеру, а й беруть активну участь в організації усіляких заходів. Низький уклін і щире спасибі виховательці і музичному керівникові Світлані Ярославівні Курті, виховательці Людмилі Дмитрівні Ахріменко, медсестрі Євгенії Григорівні Самолук, інструктору з фізкультури Ірині Ігорівні Сурівці, нянечці Марії Іванівні Гончар за їх неоціненний труд, турботу і ласку, які вони дарують своїм вихованцям.
За ідеальну чистоту і порядок в приміщеннях, яскравий інтер’єр, відповідальність у роботі, за тепле та лагідне слово спасибі і завідуючій Людмилі Зіновіївні Немирі. Завдяки їй, у дитсадку малечі тепло, затишно і ситно!
Натомість Людмила Зіновіївна щиро дякує спонсорам, котрі допомогли коштами, і просить багатих людей зрозуміти теперішнє непросте фінансове становище дитсадка, адже діти – це наше майбутнє.
Тож хай збуваються ваші сонячні мрії, дорогі працівники «Сонечка», а життя дарує тільки радість і задоволення.
Марія МАЛІЦЬКА. м.Теребовля.
