Риби належать до складу певних водних співтовариств, що включають усі живі організми плеса. Так, деякі рослини є кормом для риб, але сильний ріст цих рослин може шкодити рибам. Цвітіння води, спричинене масовим розвитком синьо-зелених водоростей, призводить до дефіциту кисню. Ці водорості виділяють токсини, згубні для риб. Водночас риби є кормом для водних рептилій, ссавців і багатьох видів птахів. При цьому вони грають роль проміжних «господарів» багатьох паразитичних хробаків, заразних для людей і тварин.
Розпізнати хворих риб можна за зовнішніми ознаками і поведінкою. Здорові ставкові риби (коропи, карасі, плітка та інші) плавають зграями. Поява окремих риб на поверхні води свідчить про їх недугу. Здорові особини жваві і при найменшому шумі або появі рухомих тіней швидко попливуть. Шкіра і очі у них блискучі, а луска з перламутрових відливом. Для здорових риб, коли вони лежать на боку, характерне завертання очей. Якщо їх повернути вгору спиною, очі приймуть нормальне положення. Здорову рибу не можна піймати у воді руками, а спіймана тріпоче.
У хворої шкіра і луска тьсяні, очі каламутні. Іноді на поверхні тіла з’являються бугри, виразки, рубці, клапті шкіри, а при враженні інфузоріями шкіра покрита слизом, як блакитною вуаллю. Плавають хворі риби мляво або вгору животом, часто прибиваються до берега, опускаються вглиб, підіймаються вгору і ковтають повітря або роблять кругові рухи. Таких риб легко піймати руками. У забруднених водоймах, недостатньо насичених киснем, міститься багато мікробних або паразитарних збудників, тому там виявляють багато загиблої риби.
При захворюваннях травного тракту з анального отвору риб виділяється слиз довгими смужками сіро-червоного кольору. У відвареному чи просмаженому вигляді вона цілком доброякісна на вигляд. Така риба може стати причиною деяких захворювань у людини. Саме тому при підозрі на недугу улов треба ретельно оглянути.
При вживанні несвіжої риби, сирої ікри щуки, коропа та інших прісноводних риб може трапитися харчове отруєння. При цьому слід промити шлунок, випивши слабкий розчин марганцівки або харчової соди. Температура розчину має бути 36-37 градусів. Випивши, необхідно викликати блювання. Потім дають багато тонізуючої рідини, наприклад, міцний чай. Якщо стан не поліпшується, потрібно негайно звернутися до лікарів.






