У народі цю траву називають сердечною, сердечником. У медицині - собачою кропивою, настоянку з якої продають в аптеках. Часто називаємо її пустирником. Ще із часів середньовіччя її використовували для лікування. Вперше як рослину-цілителя собачу кропиву згадують у травнику XV століття, проте в XIX була незаслужено забутою й залишилася в арсеналі засобів народної медицини. У наукову медицину вдруге введена 1932 року.

Не буде перебільшенням, коли скажемо, що ця рослина - універсал. Її широко застосовують у народній медицині багатьох країн. У німецькій – при серцебитті, головному болю, недокрів’ї, шлунково-кишкових кольках, астмі, задишці, але найчастіше – при болючих менструаціях і затримці. В англійській – як засіб проти істерії, невралгії, серцевих нападів, задишці. В Румунії – при базедовій хворобі та епілепсії. А народний досвід засвідчує: собача кропива помічна при нервових потрясіннях, переляках, імпотенції, гіпертонії, вона  поліпшує сон і загальне самопочуття.

Сучасна наукова медицина встановила, що трава собачої кропиви має заспокійливу дію, знижує кров'яний тиск, тонізує роботу серця. Дозволено використовувати настої, настойки, екстракти при нервовому збудженні, серцево-судинних неврозах, на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби. За характером дії трава собачої кропиви близька до препаратів валеріани.

У медицині використовують верхівки квітучих  пагонів. Збирати сировину треба на початку цвітіння. Окрім дикоростучої, можна заготовляти собачу кропиву, вирощену на присадній ділянці, тим паче, що ці рослини невибагливі і досить-таки сухостійкі. Насіння не втрачає схожості 8-9 років.

У домашніх умовах настій із собачої кропиви готують так: 4 ст. л. трави заливають склянкою окропу, закривають кришкою і нагрівають на водяній бані 15 хв. Потім охолоджують, проціджують. Приймають по 1/3 склянки 2 рази на день за годину до їди. Настій зберігають у прохолодному місці не більше двох діб.

При нервовому збудженні та прискореному серцебитті можна використовувати збір з кореня валеріани, трави собачої кропиви, плодів кмину і фенхелю, взятих порівну. 1 ст. л. суміші  заливають склянкою окропу, нагрівають 15 хв. на водяній бані, охолоджують, проціджують. Приймають по півсклянки 3 рази на день.

При дратівливості, безсонні, нервовому збудженні використовують збір із м’яти перцевої (30 г), трави собачої кропиви (30 г), кореня валеріани (20 г) та шишок хмелю (20 г). При болях у серці допоможе такий збір: корінь валеріани (30 г), трава собачої кропиви (30 г), трава деревію (20 г) та плоди анісу (20 г). Методи вживання і рецепт приготування такі ж, як в першому зборі.