Про це я вирішила поцікавитися у завідувача відділення гігієни харчування обласної санепідемстанції Ю.Г.Дементьєва.
Як зазначив він, переважна кількість продукції, яку нині споживаємо, містить харчові добавки, котрі, відповідно, позначені кодом з буквою «Е». Практично на упаковці будь-якого продукту, запропонованого нам - сухарях, морозиві, соках, напівфабрикатах, навіть звичайного буханця хліба, майже завжди зазначений символ «E». Чи можна споживати таку їжу — вирішувати повинен тільки сам покупець, який, природно, не поінформований про можливу шкідливість певної харчової добавки. Але перш ніж купувати, потрібно володіти спеціальною інформацією.
Так, ковбаса без барвників виглядає зовсім не такою апетитно-рожевою, яку ми звикли бачити на вітрині. Натуральна ковбаса має сірий і непривабливий вигляд. Товарний вигляд їй надають саме барвники.
Літеру «Е» у складі назв харчових добавок асоціюють із словом Europe — Європа. А ще «Е» ототожнюють із словом eatable, що в перекладі з англійської означає «їстівний». За допомогою цієї відмітки JECFA (Європейська комісія з добавок) інформує споживача про хімічні сполуки, які є в тому чи іншому продукті. Цифровий код поряд з «Е» зазначає групу, в яку входить добавка. До речі, назву харчової добавки на упаковках до 1953 року писали повністю.
- Цифровий індекс допоможе визначити, до якої групи належить харчова добавка, - сказав Ю.Г.Дементьєв. – Так, Е100-Е182 — барвники, Е200-Е280 — консерванти, Е300-Е391 — антиоксиданти, Е400-Е481 — стабілізатори, емульгатори, загущувачі, Е500-Е585 — різні регулятори кислотності, вологи, поліпшувачі борошна, розпушувачі, регулятори вологи, Е600-Е699 — підсилювачі аромату і смаку, Е700-Е899 — запасний діапазон позначень (на випадок появи нових добавок), Е900-Е999 — підсолоджувачі, антифламенги (піногасники), Е1000-Е1521 — речовини для глазурування, розділювачі, газостискувачі, герметики, текстуратори тощо.
Ця класифікація є умовною, оскільки одні і ті ж добавки можуть суміщати в собі різні функції. Наприклад, сульфат натрію Е221 є одночасно і консервантом, і антиоксидантом. Деякі фахівці вважають, що харчові добавки не такі страшні, як про них розповідають, - використання добавок дозволене в багатьох країнах, більшість «Е» не дають побічних ефектів. Мовляв, якщо добавці вже привласнили букву «Е», то це означає, що вона витримала всі тести і перевірки, інакше б Європейська комісія її «не пропустила». Але вчені все-таки сумніваються щодо нешкідливості харчових добавок — тестують добавку кілька тижнів, а відчутна шкода може з'явитися тільки через десятиліття. Наприклад, заборонений у нас консервант-формальдегід Е240, який міститься у більшості рекламованих імпортних шоколадних батончиках і різних консервах (грибах, компотах, соках), володіє вираженою онкологічною дією, здатною провокувати розвиток раку. Звичайно, для того, щоб це проявилося, недостатньо з'їсти один батончик — побічний ефект накопичується роками.
Консерванти Е230, Е231, Е232 використовують при обробітку фруктів (тому заморські банани і апельсини не псуються місяцями). А є вони не що інше, як... фенол, який, потрапляючи в організм навіть у невеликих дозах, провокує розвиток раку. Звичайно, застосовуючи для запобігання псуванню продуктів, його наносять на шкірку плоду. Щоб уберегтися від отрути, фрукт необхідно добре вимити перед вживанням.
Небезпечними можуть виявитися і «звичні» нам такі харчові добавки, як Е330 — звичайна лимонна кислота. Кількість її взагалі не нормується, і «перебір» Е330 у продукті здатний викликати неприємні відчуття у хворих на виразку шлунка.
З іншого боку, є нешкідливі і навіть корисні харчові добавки. Наприклад, добавка Е163 (барвник) — це лише антоціан з винограду, а Е338 (антиоксидант) і Е450 (стабілізатор) — звичайні мікроелементи, потрібні нашим кісткам. Природно, виникає й інше запитання: які дози цих добавок вважають нешкідливими для організму людини? Так, на етикетках не ставлять відмітки про кількість харчових добавок, а лише зазначають, що вони є у складі продукту.
