***

Виміряємо крок за кроком

Свою долю і своє життя.

Як крізь скло, замащене воском,

Заглядаємо у своє буття.

Скільки злоби і нерозуміння

Від людей у наші часи.

Ми знаходимо сили і вміння,

Піднімаємось, щоб іти.

Щоб йти далі по своїй дорозі,

І ні кроку назад – це табу!

А якщо піднятись не в змозі,

Скажи собі - дійду, доповзу!

Дуже низько упали люди,

Зникла віра, лишається прах.

А на першому місці повсюди

Папірці в золотих гаманцях.

Ми будуєм своє майбутнє.

Наша доля у наших руках!

Кожен вчинок робіть незабутнім,

Кожну правду шукайте в очах!

***

Під руїнами кожної дії,

Під великим натиском слів

Кожен день обриваються мрії,

І маленьким стає для нас світ.

Нас тримають в заручниках люди,

Нам палки у колеса сують.

Ллється зло навколо й повсюди,

Нам життя це постійно псують!

І чому не можна прожити

Без агресії, поглядів злих?

Оболонкою серце покрите.

Є бажання втекти від усіх.

І щоб мрія була здійсненна,

Ставте краще її за мету!

Будьте власником кожної сцени

І у снах своїх, і наяву.

Це життя не для того нам дане,

Щоб тонути в багнюці думок.

Будьте вище них, малюйте плани,

Досягайте найвищих зірок!

Посміхайтесь й радійте усюди,

Вам відкриються сотні дверей!

У мріях повністю вільні люди,

Так було і сьогодні так є!

Надія НІМЕЦЬ.